Хрящові клітини з носа для лікування коліна
- 7 years ago
Хрящові клітини, отримані з носа пацієнта, були успішно використані для отримання хрящової тканини з метою лікування коліна. Швейцарські лікарі здійснили вдалі операції для 10 дорослих пацієнтів, які потерпали від ушкоджень коліна.
Через два роки після операції більшість пацієнтів повідомили, що болі зменшились, а можливість рухів коліном суттєво покращилася. Ці результати є першим досягненням масштабного дослідження можливостей лікування травм коліна за допомогою стовбурових клітин із носа пацієнта.
Іван Мартен, біоінженер з Університетського шпиталю Базеля: “Процес починається з проведення невеликої біопсії, близько шести міліметрів, з носової перегородки пацієнта. Ця біопсія ділиться на дрібні шматочки. Клітини виділяють з маленьких шматочків, а потім збільшують їх кількість протягом двох тижнів.”
Великогомілкову кістку ставлять під правильним кутом, пошкоджений хрящ вирізають та замінюють новим. Спершу хірурги підлаштовують новий хрящ під точну форму старого, а потім вставляють у суглоб. Дослідники прагнуть відтворити тканину максимально точно порівняно з первинною.
Маркус М‘юм, дослідник з Університетського шпиталю Базеля: “За допомогою нашої терапії в майбутньому ми зможемо поліпшити функцію коліна пацієнта. Я переконаний, що пацієнту важливо мати біологічний замінник його суглоба, а не штучний.”
Аби довести успішність такого лікування ушкодженого коліна, дослідникам з Базельського університету не вистачає ще довгострокової оцінки їхніх біологічних трансплантатів.
Іван Мартен: “Ми не маємо свідчень про довговічність наших трансплантатів. Тому ми виключаємо з можливості такого лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями.”
Наразі почався другий етап випробувань цієї методики по завершенню успішної першої стадії.
Через два роки після операції більшість пацієнтів повідомили, що болі зменшились, а можливість рухів коліном суттєво покращилася. Ці результати є першим досягненням масштабного дослідження можливостей лікування травм коліна за допомогою стовбурових клітин із носа пацієнта.
Іван Мартен, біоінженер з Університетського шпиталю Базеля: “Процес починається з проведення невеликої біопсії, близько шести міліметрів, з носової перегородки пацієнта. Ця біопсія ділиться на дрібні шматочки. Клітини виділяють з маленьких шматочків, а потім збільшують їх кількість протягом двох тижнів.”
Великогомілкову кістку ставлять під правильним кутом, пошкоджений хрящ вирізають та замінюють новим. Спершу хірурги підлаштовують новий хрящ під точну форму старого, а потім вставляють у суглоб. Дослідники прагнуть відтворити тканину максимально точно порівняно з первинною.
Маркус М‘юм, дослідник з Університетського шпиталю Базеля: “За допомогою нашої терапії в майбутньому ми зможемо поліпшити функцію коліна пацієнта. Я переконаний, що пацієнту важливо мати біологічний замінник його суглоба, а не штучний.”
Аби довести успішність такого лікування ушкодженого коліна, дослідникам з Базельського університету не вистачає ще довгострокової оцінки їхніх біологічних трансплантатів.
Іван Мартен: “Ми не маємо свідчень про довговічність наших трансплантатів. Тому ми виключаємо з можливості такого лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями.”
Наразі почався другий етап випробувань цієї методики по завершенню успішної першої стадії.