Мартін Шульц - затятий прихильник ЄС
- 8 years ago
Це одне з найвідоміших облич Європейського парламенту, в якому він почав засідати ще 1994 року. Його ім‘я – Мартін Шульц. Він народився 1955 року в Німеччині.
В дитинстві захоплювався футболом, а також книжками. Останнє захоплення підштовхнуло його до пошуків роботи у цій галузі. Шульц працював в книжкових магазинах та різних видавництвах.
У 1974-му вступив до молодіжної організації Соціал-демократичної партії Німеччини і згодом вирішив присвятити себе політиці.
У січні 2012-го його обрали президентом Європейського парламенту. На цій посаді він замінив Єжи Бузека.
Шульц відомий своєю прямолінійністю і твердістю переконань. Це коштувало йому кількох неприємних моментів. У 2010 році його образив британський євродепутат популістської партії UKIP Ґодфрі Блум. Він назвав Шульца “фашистом та антидемократом”.
Загалом Шульц є затятим прихильником ЄС і його інтеграції, а також відповідальності Брюсселя за політичну стабільність, економічний розвиток, створення робочих місць, розумного заощадження коштів, посилення обороноздатності союзу тощо.
З червня 2014 року – лідер групи соціалістів та демократів в Європейському парламенті (залишив тоді посаду президента ЄП), котрі висунули його кандидатуру на посаду голови Єврокомісії. Проте євродепутати обрали Жан-Клод Юнкера, з консервативної Європейської народної партії. Тож в липні того ж року Шульц повертається на посаду президента Європарламенту.
Під час свого другого мандату Шульц постав перед новим випробуванням – міграційною кризою в ЄС:
“Розподілити один мільйон біженців між 508 мільйонів жителів ЄС, 28 країн-членів, не проблема. Проблема виникла, бо більшість країн-членів не визнають своєї відповідальності у вирішенні кризи з біженцями”.
На результати референдуму щодо “Брекзиту” відреагував одразу. Британія повинна розпочати офіційні перемовини якомога швидше:
“Ніхто не має досвіду щодо такого процесу. Стаття 50-та Лісабонської угоди ніколи не застосовувалася раніше. Тож зволікати не варто, натомість із взаємною довірою та повагою ми повинні спробувати розробити дорожню карту для просування вперед”.
Водночас Шульц визнав плачевний стан Євросоюзу на національних рівнях, де різні популістські рухи загрожують його інтеграції:
“Ті, хто радять покінчити з ЄС та все ренаціоналізувати, граються з безпекою та майбутнім цілого покоління”.
Тож наступного року Мартін Шульц вирішив боротися за спільні європейські цінності, проте вже не в Європарламенті, а в себе на батьківщині – в Німеччині.
Шульц і Україна
У 2015 році, на тлі української кризи, Шульц призупинив існування комітету в ЄП, до складу якого входили законодавці з Росії та ЄС, які проводили наради декілька разів на рік з метою поліпшення зв‘язків між країнами. Коли Росія у 2015 році заборонила в‘їзд двом політикам Європейського Союзу, які планували бути присутніми на похоронах убитого опозиціонера Бориса Нємцова, Шульц гостро розкритикував поведінку Росії.
Нещодавно, в листопаді, Шульц розповів, що ЄС готовий до ск
В дитинстві захоплювався футболом, а також книжками. Останнє захоплення підштовхнуло його до пошуків роботи у цій галузі. Шульц працював в книжкових магазинах та різних видавництвах.
У 1974-му вступив до молодіжної організації Соціал-демократичної партії Німеччини і згодом вирішив присвятити себе політиці.
У січні 2012-го його обрали президентом Європейського парламенту. На цій посаді він замінив Єжи Бузека.
Шульц відомий своєю прямолінійністю і твердістю переконань. Це коштувало йому кількох неприємних моментів. У 2010 році його образив британський євродепутат популістської партії UKIP Ґодфрі Блум. Він назвав Шульца “фашистом та антидемократом”.
Загалом Шульц є затятим прихильником ЄС і його інтеграції, а також відповідальності Брюсселя за політичну стабільність, економічний розвиток, створення робочих місць, розумного заощадження коштів, посилення обороноздатності союзу тощо.
З червня 2014 року – лідер групи соціалістів та демократів в Європейському парламенті (залишив тоді посаду президента ЄП), котрі висунули його кандидатуру на посаду голови Єврокомісії. Проте євродепутати обрали Жан-Клод Юнкера, з консервативної Європейської народної партії. Тож в липні того ж року Шульц повертається на посаду президента Європарламенту.
Під час свого другого мандату Шульц постав перед новим випробуванням – міграційною кризою в ЄС:
“Розподілити один мільйон біженців між 508 мільйонів жителів ЄС, 28 країн-членів, не проблема. Проблема виникла, бо більшість країн-членів не визнають своєї відповідальності у вирішенні кризи з біженцями”.
На результати референдуму щодо “Брекзиту” відреагував одразу. Британія повинна розпочати офіційні перемовини якомога швидше:
“Ніхто не має досвіду щодо такого процесу. Стаття 50-та Лісабонської угоди ніколи не застосовувалася раніше. Тож зволікати не варто, натомість із взаємною довірою та повагою ми повинні спробувати розробити дорожню карту для просування вперед”.
Водночас Шульц визнав плачевний стан Євросоюзу на національних рівнях, де різні популістські рухи загрожують його інтеграції:
“Ті, хто радять покінчити з ЄС та все ренаціоналізувати, граються з безпекою та майбутнім цілого покоління”.
Тож наступного року Мартін Шульц вирішив боротися за спільні європейські цінності, проте вже не в Європарламенті, а в себе на батьківщині – в Німеччині.
Шульц і Україна
У 2015 році, на тлі української кризи, Шульц призупинив існування комітету в ЄП, до складу якого входили законодавці з Росії та ЄС, які проводили наради декілька разів на рік з метою поліпшення зв‘язків між країнами. Коли Росія у 2015 році заборонила в‘їзд двом політикам Європейського Союзу, які планували бути присутніми на похоронах убитого опозиціонера Бориса Нємцова, Шульц гостро розкритикував поведінку Росії.
Нещодавно, в листопаді, Шульц розповів, що ЄС готовий до ск