Рік турецько-російських пристрастей

  • 8 years ago
Менш ніж за рік відносини між Москвою та Анкарою зазнали кардинальних перетворень та струсів. Почалося усе зі збиття турецьким винищувачем російського бомбардувальника Су-24M на турецько-сирійському кордоні минулого листопада.

Тоді з російського боку пролунали жорсткі заяви:

“Сьогоднішня втрата для нас була як удар в спину від поплічників терористів. Я не можу пояснити те, що сталося сьогодні, як і все інше.”

Після того тривала дипломатична криза, протягом декількох місяців. Примирення відбулося 27 червня у вигляді висловлювання “жалю” з боку Реджепа Таїпа Ердогана через збитий літак.

Після цього так званого вибачення Москва вирішила зняти заборону на поїздки російських відпочивальників до Туреччини, котрі формують значну частину туристичних доходів країни.

Проте на цьому етапі починає зростати напруження між Туреччиною та Заходом. Причиною стали масові зачистки тисяч підозрюваних організаторів та учасників невдалого військового перевороту. Особливо зіпсувалися відносини з ЄС. Під загрозою опинилася угода Брюсселя з Анкарою щодо біженців, а також щодо безвізового режиму з країнами Шенгену для Туреччини.

Тоді Путін вирішив першим запропонувати допомогу Ердогану. І 9 серпня той навідався з візитом до Санкт-Петербурга.

Пояснює Емре Ерсен, експерт з російсько-турецьких відносин:

“Путін був одним з перших лідерів, який вийшов на зв‘язок з Ердоганом. Він оголосив беззастережну підтримку турецькому уряду та висловився проти невдалого перевороту”.

Туреччина і Росія вирішують зміцнити своє економічне співробітництво до 100 млрд дол на рік.

Росія вже приступила до роботи над першою атомною електростанцією в Туреччині в Аккую, на півдні країни. Ердоган заявив, що завод в кінцевому рахунку забезпечить 10% енергії для Туреччини.

Дві країни також прагнуть втілити в життя проект російсько-турецького газопроводу “Турецький Потік”, щоб доправляти 31,5 млрд кубометрів російського газу на рік до Європи через Чорне море, в обхід України.

Москва і Анкара як і раніше рішуче виступають проти сирійського режиму. Перша з них є ключовим союзником президента Башара Асада, а друга підтримує повстанців, які хочуть повалити його уряд.

Recommended